Смотреть больше слов в «Словаре синонимов»
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н ро... смотреть
ВЕРЕДА́, и́, ч. і ж., розм.Вередлива людина; той (та), хто вередує.– Михайле, вставай! Чуєш! – Ді-і-ду, іще тро-о-шечки... – Вставай, вставай, дитя, не... смотреть
корень - ВЕРЕД; окончание - А; Основа слова: ВЕРЕДВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ВЕРЕД; ⏰ - А; Слово Вереда содерж... смотреть
імен. жін. роду.. вередімен. чол. роду, жив.веред
-и, ч. і ж., розм. Вередлива людина; той, хто вередує.
вереда́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вереди́ розм.
-и, ч. і ж. , розм. Вередлива людина; той, хто вередує.
див. вередливий